Веб-археологія

Веб-археологія — це коли шукаєш, знаходиш, досліджуєш і зберігаєш старі веб-сайти. Тобто все як у звичайній археології, тільки про WWW.

Мене цікавлять старі українські веб-сайти і тут я збираю посилання на артефакти УАнету з 1990-их.

Це або сайти/сторінки українською мовою, що збереглися з тих часів (зокрема й у веб-архіві), або щось тісно пов'язане з ранньою добою УАнету.

Будь ласка, додавайте ваші знахідки до бази старих сайтів УАнету, вибране я додам до цієї статті.

Веб

KOI8-U артефакти

Замість пояснення, що воно таке, це KOI8-U, звернуся до першого раритету з нашого довгого списку:

KOI8-U

Таблиця кодування укранських літер KOI8-U є стандартом de-facto в Українськїй мережі і є поширенням стандарту KOI8, вживаного для російської мови, що співпадає з ним щодо усіх російських літер, а також доповнює її чотирма літерами, специфічними для української мови, розташування яких відповідає ISO-IR-111.

Виділення жирним моє.

Нагадую, що стандарта KOI8-U замінив UTF8, уніфікована символьна система, яка містить усі (чи майже усі) знаки світу. І це було достоту дивом, що вилікувало мови в комп'ютерах раз і назавжди (цікавим див. Characters, Symbols and the Unicode Miracle - Computerphile).

По кількох наведених тут старих сайтах ви відчуєте біль епохи раннього вебу, коли створювали версії свого сайту не кількома мовами, як у нас, а кількома кодуваннями однієї й тієї самої мови. Ха!

І все ж, попри всі видатки, KOI8-U був справжнім проривом на свій час, дозволивши нашій мові бути в Світовій Павутині.

The Linux Ukrainian HOWTO, або «Linux і koi8-u»

Жива стаття 1998 року про те як українізувати Linux (початково на прикладі RedHat 4.x) за допомогою кодування KOI8-U.

Засідання Робочої групи KOI8-U

— де завершили дискусію щодо єдиного стандарту кодування української мови (історичні фото — осінь 1997).

До того були варіації, як от LvivKOI8, KyivKOI8, PoltavaKOI8. (Побачите це в комп'ютерних статтях до 1997, наведених нижче).

Портали й Каталоги

Брама

Український флагман раннього вебу, діяспорянський портал англійською та українською мовами, що містив каталог, пошук, статті й інші тексти.

Вперше кешовано веб-архівом у січні 1998, футер пише від 1997, зустрічаються матеріали датовані 1995.

Як зазначає сторінка про Браму, портал виник, коли об'єдналися Infomeister-Ukrainian з якимсь юридичним сайтом. Там же зазначають, Infomeister-Ukrainian існував три роки до Брами (від 1994? брамівські статті від 1995 либонь спершу опубліковані на тому Інфомейстері).

UAZone

Український — і географічно (сервер у Києві) — веб-портал, що існує ажно од 1996.

Так, існує — бо сайт досі живий. Многая літа!

Хоч лицьовий матеріал UAZone англійською, на піддоменах хостилися й хостяться проекти українською мовою (наприклад, на одному з я зазвичай читав вірші; про це трохи нижче).

Отакий от Олежко робив той портал (і вже тоді писав Kyiv!)

Хоча звісно весь той обшир роботи виконувала не одна людина, про що на сайті писали й пишуть:

UA Zone is entirely based on the principle of collaborative public partnership. It means that it is created by numerous individuals on the volunteer basis.

Низький уклін вам люди, що вже тоді рухали УАнет. Ви круті!

UARNet

UARNet — «українська освітня й наукова мережа», свідчить головна сторінка, закешована 24 січня 1998.

А конкретніше, UARNet — один з піонерів Інтернет-зв'язку на заході країни.

Проект UARNet було започатковано 1993 року в Інституті фізики конденсованих систем — аби розвивати Інтернетика в неньці.

От тогоріч спільно зі шведами й розвинули (через супутник Tele-X), забезпечивши Львову доступ до Інтернету.

Нині UARNet Уарнет — «Інтернет Провайдер №1 у "Західній Україні"». Вточнюю — державний.

Тепер про сам сайт.

На жаль, мало які сторінки закешувалися з давнини. Перший кеш 1998, але лічильник у футері рахує від 1 серпня 1997. 1997 сайт вже існував — це напевно.

Проект створено 1993, проте не зрозуміло, чи був 1993 вже цей веб-сайт. Якщо був, то поки це найдавніший сайт з тих, які я здибав.

Гумор

UVAHA! UVAHA!

Український гумористичний сайт від сер. 1996! (як мінімум)

Автор сайту Зенон Івасиків зазначив:

Ця сторінка має суто розваговий характер легкого жанру. Це мабуть перша і одинока своєю формою і змістом сторінка доступна україномовній компютерській громаді.

І чуйка мені підказує, що це таки перший гумористичний український сайт. Зенику, я твій фанат!

Судячи з сайту, де хостився Uvaha! Uvaha! (praxis.net)— Зеник тоді жив у північній-центральній Флориді.

Що ж, нашого цвіту по всьому світу.

Електронні Бібліотеки

Ukrainian Poetry Library, або Поетика

— створив цю електронну збірку поезії Роман Косаренко 1998, спершу на іншому домені.

Поетику засновано восени 1998 року Романом Косаренком, коли блукаючи тенетами Cвітової Павутини, майже неможливо було знайти й десяток українських поезій. В основу бібліотеки лягли два десятки ліричних віршів Ліни Костенко, десяток-півтора віршів Володимира Сосюри, кілька поезій запозичених з “БРАМИ”, та збірка Василя Стуса “Веселий цвинтар”, яку Романові пощастило знайти на одному з московських FTP-серверів.

Ех, що б ми без тебе робили, Романе! Пам'ятаю, що читав там українські вірші ще в 2000-их і для мене це була найліпша такого роду збірка.

Збірка існує й донині. Ось гляньте на модну кнопочку:

До слова, так, збірку художніх творів мав і портал Брама (частину з яких Поетика й узяла до початкової бази).

Комп'ютерне

З Брами:

До речі, саме в останній автор Зенон М. Фещак докладно пише про різновиди KOI8-U до стандартизації 1997.

There are subtle and ingenious design differences among the Lviv, Kyiv, and Poltava designs, and one is encouraged to spend hours attempting to decipher the political symbolism of the designs correlated with the respective Ukrainian city names. No guarantee is made, however, that such a symbolism exists as an objective, that is to say, immanent, design element.

In the Lviv design, for example, all punctuation characters have been preserved. One accesses the additional Ukrainian characters via the Option key. Depressing the Caps Lock key in all layouts switches to the Latin character set, for typing in English (or Latin! Post hoc ergo propter hoc!).

Навіть картинки збереглися!

Lviv

Kyiv

Poltava

Комп'ютерна документація онлайн

Закешовано вперше 1999. Збірка посилань на статті про софт, зокрема на статті українською мовою.

Сам простір хоститься на домені сайту УкрМед (веб-каталогу медичних закладів України — про цей сайт докладніше буде нижче, у відповідній категорії.)

Найцікавішими для веб-археологів і українських програмістів, либонь, є трійко українських статтей Дмитра Ковальова:

Як "лінуксоїд", vim'олюб і цікавий у Perl'і, вважаю за обов'язок відновити ці раритетні статті в онлайні. Веб-музей з відновленими сторінками вже в плані…

Що цікаво, ці три статті техтематики теж хостилися на сайті не про програмування абощо, а про Японію (про цей сайт теж далі розкажу докладно).

Їй-богу, якісь маргінеси діставалися тоді технапрямку. :)

Cайт про дистриб'ютив KSI Linux

Уперше чую про цей дистриб'ютив, здається це щось давно-давно мертве.

Однак історичного факту не заперечиш — відомий сайт про GNU/Linux ми маємо з 1999 року.

І не просто про GNU/Linux, а про дистриб'ютив, який розроблявся в Україні (на основі RedHat).

Як свідчить сайт:

KSI Linux перший дистрибутив у пострадянському просторі, що розуміє українську та російську мови.

Інші протоколи

УкрФідо

На жаль, усі історичні документи, що я знайшов про українське Фідо — російською.

Однак ці артефакти мають історичну цінність для України, тож вирішив зберегти для цікавих.

До речі, якщо не про історію, а про сучасність, то живий сайт fido.odessa.ua має версію нашою мовою. Недосконалу, але все ж!

Український gopher

Gopher — це ще один гіпертекстовий протокол, що на початку 90-их конкурував з HTTP. І програв.

Якщо маєте якусь інформацію про український gopher — прошу надсилати мені, я додам. Мені ж нічого знайти не вдалося.

Хай там як, а український прапорець я в ґофері поставив своїм gopherhole'ом. Ласкаво прошу!